Олекса́ндр (Оле́сь) Спиридо́нович Янчу́к — український режисер, продюсер, сценарист, Народний артист України.

Народився 29 вересня 1956 року в місті Фастів, Київська область.

1984 року закінчив КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого, працював асистентом режисера на Київській кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка.

1989 року дебютував як постановник — короткометражним фільмом «В далеку путь».

Олесь Янчук — один з найактивніших на сьогодні українських режисерів, відомий як постановник історичних картин з виразним національно-патріотичним акцентом — майже всі його роботи розповідають про постаті і теми, табуйовані за радянських часів:

«Голод-33» (1991) — про трагедію українського голодомору (2009 року отримав 1-й приз Анрі Ланглуа Міжнародного кінофестивалю кінематографічного спадку у Венсані, Франція)

«Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995) — про убивство Степана Бандери

«Нескорений» (2000) — про головного командира УПА генерала Романа Шухевича

«Залізна сотня» (2004) — про боротьбу бійців УПА на польсько-українському кордоні у 1944-1947 роках

«Владика Андрей» (2008) — про Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

З 11 вересня 1998 року — Заслужений діяч мистецтв України, а з 10 вересня 2008 — Народний артист України.

 Народилася 16 лютого 1986 року у місті Фастові Київської обл.

З 5 років займалася бальними танцями. У школі брала участь в усіх можливих вечорах.

У 2003 році приїхала в Київ і вступила до КНУТК і ТБ ім. Карпенка-Карого на курс Леся Танюка. Цього ж року почала працювати в театрі «Дах».

Перша робота в театрі – роль Людочки у спектаклі Максима Горького «Васса Желєзнова», реж. В. Оглоблін. Працювала з такими режисерами, як Владислав Троїцький та Клим. Улюблена роль – Анна у сучасній п’єсі Юрія Клавдієва «Анна», реж. В. Троїцький.

У серіал «Тільки кохання» потрапила не без казусів. Під час кастингу акторка настільки емоційно зіграла, що зламала руку. Роль Альбіни вважає однією з найбільш цікавих і багатогранних у своїй кар’єрі.

Багряна (Багрянцева) ́Га́нна Ю́ріївна — поетеса, письменниця, драматургиня, перекладачка.

Народилася 24 березня 1981 року в м. Фастів Київської області. Дитячі роки пройшли в селищі Борова Фастівського району.

З 1989 року - киянка.

В 2004 році закінчила із відзнакою магістратуру Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність: українська мова та література).

З 2004 року - член Національної спілки письменників України. Працювала редактором телекомпанії "ЮАна", автором та ведучою телепередачі "Гармонія душі", старшим редактором Всесвітньої служби «Радіо України», референтом з питань українознавства КУН, Секретарем Ради Національної Спілки письменників України по роботі з молодими авторами, головним редактором часопису «Гранословіє».

В 2006-2008 рр. - Голова Всеукраїнської Ліги українських жінок.

З 2010 – член Асоціації Українських Письменників.

Людмила Король - головний редактор департаменту новин на телеканалі СІТІ.

Народилася 23 вересня у м.Фастів Київської області.

У дитинстві мріяла бути артисткою, займалася танцями, грала у драматичній студії, була ведучою шкільних лінійок і вечорів. Проте, коли надійшов час обирати собі фах, – вступила до Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка на фізичний факультет. Навчалась на вечірньому відділенні і працювала на кафедрі фізики металів.

На початку дев’яностих змінила фізику на лірику і пішла працювати в Українську незалежну інформаційну агенцію «Республіка» -- («УНІАР», під керівництво журналіста-легенди Сергія Набоки). Пройшла шлях від референта, кореспондента, редактора до ведучої програми «Новини УНІАР», що виходили на телеканалі «Ютар».

Звідси й бере початок «інформаційно-телевізійний» етап в житті, що триває й донині: на телеканалі «Інтер» починала керівником відділу внутрішньої політики, потім - впродовж 10 років - працювала випусковим редактором програми «Подробности». Була першим заступником гендиректора КДРТРК – керівником проекту «Перший громадський», нині – шеф-редактор інформаційної служби на «СІТІ». Оскільки робота на телеканалі полягає у необхідності професійно робити телебачення, то у вільний від роботи час вона його просто дивиться.