Дослідження історичних документів показали, що до 1094 року землі Сквира, Яготин, Триліси, Фущово (Фастів) та інші належали половському князю Тугортхану, який подарував їх київському князю Святополку, як придане своєї дочки в 1094 році. В інших літописних документах, що датуються 1390 роком Фощево (Фастів) згадується як населений пункт, через який проходять торгівельні шляхи, в ньому проводять ярмарки.

Місцеві дослідники з’ясували, що ім’я Фаст (Фост) зустрічається двічі – 912 року та 944. важливим є те, що це ім’я зустрічається не в легендах чи переказах, яких чимало подає літописець, а в історичних документах – договорах з греками.

Існує, щоправда, ряд народних версій про походження назви нашого міста. Одна з них пов’язана з варіантом в озвученні цієї назви – “Хвостів”. В ній розповідається, що Фастів – це місцевість, де колись відбувалося кровопролитна битва між військами київських князів і кочовиками. Ворог залишив тут велику кількість хвостів – своєрідних військових відзнак. Звідси і назва “Хвостово”.

Ще одна легенда пов’язана з назвами невеликих струмків, що звалися “Фосами” і впадали в Унаву. Біля села Фастівець є могила Переп’ят, поряд села Мар’янівка Васильківського району. Під час розкопок, проведених 1846 року стало відомо, що в кургані поховано скіфського царя. На похоронній тризні виражались скорбота і горе, або “фає-фаст” мовою скіфів. Учені вважають, що все це увічнилось у назві міста.